Знай свій край: привабливе село Сасів

Опубликовано: 23.10.2018

Наш край доволі багатий на цікаві історичні місця, про що видання Радивилів.info не раз розповідало (внизу цієї публікації є посилання на деякі наші статті). Звичайно, поняття «наш край» дуже неконкретне, тому деколи до «наших» записуємо й такі навіть досить віддалені від Радивилівщини пам’ ятники минувшини, як Острозький, Олеський і Золочівський замки. І з цим ніби все зрозуміло: як же про них не нагадати, адже при нагоді можна туди і поїхати на екскурсію, побачити все, так би мовити, на власні очі.

А чи багатьом знайома назва села Сасів? Ну, ті, кому випадало їхати на місто Золочів, не могли не відзначити: величеньке село, ще й   із цікавими храмами. Та мало хто знаходив час зупинитися тут, поцікавитися історією.

Сасів розташований усього за 40 кілометрів від Радивилова. Існує десь від початку сімнадцятого століття, власне – як містечко було засноване на місці тутешнього села Комарове (чи Комарів) власником Олеського замку Іваном Даниловичем 1615 року, тобто рівно 400 років тому. Він і дав нову назву поселенню – саме таких три літери (латиною – SAS) красувалися на родинному гербі. Можна знайти пояснення, що цей напис походив від скорочення імені Сасоній. Це вже згодом узаконилася побутова назва Сасів.

Містечко отримало магдебурзьке право, що розвивалося в Галичині під впливом місцевих умов і норм традиційного звичаєвого права (користувалося поселення ним до 1682 року). Вочевидь, у середні віки то було містечко-фортеця – залишилися сліди валів навколо, на пагорбі стояв замок.

Звичайно, містечко не могло не привертати уваги купців, тут панувало пожвавлення, було доволі різнонаціонального люду.

На місці колись дерев’ яного костелу вже в 1864 році спорудили мурований, який, незважаючи на пережиту пожежу 1887 року і комуністичні несприяливі часи, зберігся дотепер. І використовується місцевою громадою римо-католиків.

Збереглася й давня церква святого Миколая, дерев’яна; місцеві краєзнавці стверджують, що вона існує з вісімнадцятого століття. А ось храм Преображення Господнього зовсім новий, вивершений у роки незалежної України, хоча на його місці церква стояла ще з 1660 року, щоправда, в 1887-му згоріла і на її місці ще 1895 року взялися зводити нову, проте обставини не сприяли цьому, отож храм вивершили аж через 100 літ. 

Існувала в Сасові і синагога – молитовний дім для іудеїв, адже в містечку було чимало євреїв з віровизнанням хасидського напрямку іудаїзму. Досі хасиди шанують пам’ять сасівського рабина Мойше Лейба, який уславився як каббаліст – послідовник духовного містично-філософського вчення.

Сасів відомий з історичної літератури тим, що на березі річки Західний Буг, яка протікає біля поселення, здавна діяла папірня. На її місці в 1860-і роки виросла потужна паперова фабрика, що славилася своєю продукцією в усій Європі. Вона була знищена в роки Першої світової війни. До речі, Західний Буг бере початок неподалік Сасова (село Верхобуж).

А ще Сасів був відомий у дев’ятнадцятому столітті своєю водолікарнею, в яку щоліта приїздили на оздоровлення приблизно чотири сотні людей.

Поблизу Сасова діє Центр космічного зв’язу, що нині належить до Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. Центр ­– чи не єдиний засіб для організації каналів зв’язку України із зовнішнім світом.

Цю публікацію проілюструємо кількома фотознімками кореспондента Радивилів.info Володимира Ящука.

Читайте також:

Наймістичніші замки нашого краю

Розгадані і нерозгадні таємниці Кременецького замку

Радивилів під захистом Бродівського замку

Химерна споруда, яка завжди приваблювала військових і завжди виявлялася їм непотрібною

rss