Розділ майна при розлученні діленого і неподільного - розподіл часток, порядок подання і складання позову

Опубликовано: 21.10.2018

Під час розлучення часто виникає питання про поділ майна, нажитого подружжям під час їх спільного проживання в законному шлюбі. При відсутності шлюбного договору питання вирішується шляхом домовленості. Якщо компромісу досягти не вдається, доведеться звертатися до суду, який винесе рішення у відповідності з законодавством. Під час шлюборозлучного процесу важливо знати, як і коли починати розділ спільної власності, в якому порядку вирішувати спори і обов’язково вдаватися до послуг професіоналів.

Шлюборозлучний процес з розділом майна

Якщо шлюб розпадається, перед колишнім подружжям постає питання про те, як розділити все те, що було нажито під час спільного життя. Згідно російському законодавству процес може бути здійснений:

за допомогою укладення письмової угоди між колишніми чоловіком і дружиною; шляхом звернення в суд; згідно з шлюбним договором, якщо такий було укладено при реєстрації шлюбу.

Розділ спільно нажитого майна здійснюється як під час шлюборозлучного процесу, так і після – законодавством встановлюється трирічний строк давності, після чого суд може відмовити у розгляді. Як показує практика, розподіл власності здійснюється і пізніше позначених законом рамок, але чим більше років проходить з моменту розлучення, тим складніше поділити майно. Причин тому багато, адже за ці роки екс-подружжя можуть обзавестися новою власністю, а квитанції і чеки, що підтверджують купівлю речей в період шлюбу, можуть бути загублені.

Особиста та спільна власність подружжя

У відповідності з Цивільним кодексом все, що було придбано громадянами під час законного шлюбу, незалежно від того на кого згодом воно було оформлено або хто фінансував придбання, вважається спільно нажитим. Тут потрібно врахувати, що не має значення, хто купував речі і хто вносив кошти (заробітна плата чоловіка або дружини, пенсія, стипендія, інші джерела доходу).

Кожен з подружжя має право укладати угоди за рахунок загального майна, а для здійснення деяких з них потрібна згода другого. Це стосується, наприклад, купівлі-продажу, дарування, міни нерухомості. Якщо чоловік і дружина живуть окремо, але шлюб офіційно не розірвано, їх майно теж зараховується до спільно набутому. Подружжя володіють рівними правами на нажиту при заміжжі власність, незалежно від фінансового внеску кожного з них у придбання речей.

До загального відносять не тільки нерухомість (будинки, квартири, земельні наділи) або транспортні засоби. Відповідно до сімейного законодавства до спільно нажитого відносять:

цінні папери; гонорари; грошові кошти на вкладах; паї; коштовності; доходи від комерційної, інвестиційної, трудовий або інтелектуальної діяльності; частки у статутних фондах.

Не належать до спільної власності:

все, що належало кожному з подружжя до вступу в шлюб; придбане за рахунок особистих заощаджень, зроблених до шлюбу (потрібно документальний доказ, наприклад, банківські документи); отримане в дар (безоплатно) одним з подружжя (приміром, на день народження); отримане по спадку або придбане за рахунок коштів, отриманих у спадщину чи виручених від продажу майна, отриманого за заповітом; речі, призначені суто для індивідуального користування: одяг, взуття, предмети особистої гігієни.

Яке майно не поділяється при розлученні

При розірванні шлюбу обов’язково враховується, чи був укладений шлюбний договір, адже там можуть відображатися інші умови, на підставі яких відбувається розподіл майна після розлучення. Оскільки чоловік і дружина мають право припинити спільне ведення господарства, придбана в цей період власність може бути виключена зі списку спільно нажитий. Для цього необхідно надати суду документальне підтвердження або свідчення.

Не підлягають поділу речі, куплені для задоволення потреб виховуються в сім’ї неповнолітніх дітей. Вони передаються тому з подружжя, з яким залишаються нащадки після розірвання шлюбу:

одяг; взуття; спортивний інвентар; книги; музичні інструменти; письмовий стіл і т. п.

Як показує практика, речі для професійних занять присуджуються, як правило, тій людині, яка займається відповідною діяльністю. За певних умов суд призначає компенсацію в грошовому або матеріальному вигляді (передача інших речей тощо). Це відбувається внаслідок того, що частка чоловіка, якому передаються такі речі, збільшується, а іншого зменшується. До речей, використання яких необхідно для провадження профдіяльності, відносяться:

музичні інструменти; спеціальна бібліотека; вироби медичного призначення; медична техніка; інструменти перукаря; звукозаписні пристрої; швейне обладнання і т. д.

Як ділиться майно при розлученні

Операція, яка пов’язана з виділенням часток чоловіка та дружини, носить назву розділу майна. Вона може відбуватися під час шлюборозлучного процесу або вже після отримання свідоцтва. Якщо між колишнім подружжям відсутні розбіжності, то звертаються до нотаріуса. Він видасть свідоцтво про право власності на частку полагаемого майна. Документ складається в рівних частках, але іноді пропорції можуть бути збільшені на користь одного з подружжя (наприклад, при наявності домовленості).

Мирова угода

Коли чоловік і дружина не мають претензій один до одного по питанню розділу спільно нажитої власності, можливо досудове врегулювання питання. Для цього обома сторонами ставляться підписи під мировою угодою. Там міститься інформація про частку кожного з подружжя. Для того, щоб документ мав юридичну силу, він обов’язково повинен бути нотаріально засвідченим – така норма відображена в законі.

Важливою особливістю мирової угоди є те, що воно складається при обопільній згоді чоловіка і дружини. При розлученні відомості про власність вказуються в документі в тому пайовому співвідношенні, яке влаштовує подружжя (не завжди за принципом рівноправності). Угода складається письмово і там обов’язково вказується перелік предметів, які підлягають поділу. Вартість (купівельна) речей, об’єктів нерухомості та транспортних засобів визначається на момент укладення договору.

Шлюбний контракт

Чоловік і дружина мають право підписати двосторонню угоду – шлюбний контракт. Зробити це можна до весілля або під час заміжжя. Основна умова – документ підлягає обов’язковому посвідченню нотаріусом. У шлюбному договорі прописуються всі умови, що стосуються зобов’язань подружжя та їх власності, а також інші деталі, які стосуються розлучення і всіх пов’язаних з цим питань.

Угода спрощує розділ майна при розлученні, але за законодавством існують ситуації, коли шлюбний контракт можна оскаржити в суді:

Якщо буде доведено, що підписання документа здійснювалося, коли одна із сторін перебувала в тій чи іншій мірі недієздатності. Сюди відноситься алкогольне або наркотичне сп’яніння, високий рівень стресу або напади хвороби, вагітність. При підписанні угоди з недієздатним внаслідок хвороби або фізичного стану людиною при відсутності його законного піклувальника. Можливо оспорити договір, якщо одна із сторін була введена в оману – не мала точного уявлення про те, що має на увазі під собою тій чи іншій пункт угоди. Якщо при підписанні шлюбного договору застосовувалось психологічний і (або) фізичне насильство. Коли одна із сторін перебувала в несприятливому положенні, а друга, знаючи це, скористалася своєю перевагою і змусила підписати шлюбний договір на своїх умовах.

Судова практика

При виникненні суперечностей і конфліктів між чоловіком і дружиною в питанні розділу спільно нажитої власності, всі питання вирішуються в судовому порядку. Засідання проходять за місцем проживання відповідача, але в деяких випадках дебати відбуватимуться за місцем проживання позивача, але тільки за наявності у того проблем зі здоров’ям або коли на вихованні у нього знаходяться неповнолітні діти.

Строк позовної давності

При наявності розбіжностей між чоловіком і дружиною під час поділу майна при розлученні необхідно звертатися в суд. Для цього подається позовна заява. Законодавством визначений термін давності для здійснення цієї дії – три роки. Відлік терміну позовної давності відбувається не з моменту розлучення, а з часу, коли чоловік або дружина дізналися або повинні були дізнатися про порушення своїх прав (наприклад, спільно нажита власність була продана одним з подружжя без повідомлення про це іншої).

Розділ майна через суд

Не завжди чоловік і дружина при розлученні можуть прийти до обопільної згоди в питаннях поділу спільно нажитої власності. У такому випадку єдиним виходом залишається подача позовної заяви в суд. Основними етапами цієї процедури є:

Процедура, згідно з якою встановлюється, що є власністю кожного з колишнього подружжя. Для підтвердження факту приналежності необхідно надати відповідні документи. Визначення частки кожного. За загальним правилом вся власність підлягає поділу у рівних частинах, але в деяких випадках підхід може бути іншим (зменшення або збільшення частки). Підставою цього може бути наявність неповнолітніх дітей, шлюбний контракт, домовленість між екс-подружжям і т. д. Виділення з спільно нажитого тих речей, які кожна зі сторін хоче забрати собі. Крім об’єктів, які не підлягають поділу, сторони вправі заявити про бажання залишити собі що-небудь певне. Наприклад, батько, з яким залишається неповнолітня дитина, може вимагати залишити собі автомобіль, оскільки йому потрібно відвозити чадо на навчання, в спортивну секцію і т. п. Визначення розміру виплат будь-кого з подружжя при нерівноцінності розподілі. У деяких випадках суд може призначити компенсацію у грошовій або матеріальній формі однієї з сторін, якщо та отримує після розлучення меншу частку спільно нажитої власності. Виплачує її той чоловік, якому дісталася велика частина. Для визначення розміру відшкодування до уваги береться вартість речей на дату судового засідання.

Подача позовної заяви

Існують рекомендовані форми заяви на розділ майна при розлученні. З ними можна ознайомитися на інформаційних стендах в суді або запитати в канцелярії, куди після заповнення і подається позов. Заява складається особисто, але дозволяється довірити процес фахівця, який врахує всі побажання і вимоги клієнта і складе документ у відповідності з чинним законодавством.

Пред’являються певні правила при складанні позову. У документі обов’язково необхідно вказати такі відомості:

найменування суду; дані про відповідача та про позивача; відомості про сімейний стан; інформація про власності; підстави для володіння оспорюваними речами, об’єктами нерухомості або транспортними засобами; ціна позову (сукупну вартість всієї власності); конкретні вимоги.

Які документи необхідно надати

Коли відбувається поділ майна після розірвання шлюбу через судові інстанції, до позовної заяви потрібно прикласти певні документи, перелік яких може бути доповнений за рішенням суду, але основний перелік входять:

особистий паспорт заявника або інший аналогічний документ, наприклад, вид на проживання; свідоцтво про народження дитини; документ, згідно з яким можна визначити сімейний стан позивача (свідоцтво про розлучення, виписка з рішення суду, свідоцтво про укладення шлюбу тощо); довідка про склад сім’ї; замовлена у незалежного оцінювача довідка про вартість оспорюваних речей, об’єктів нерухомості чи транспортних засобів; квитанція про сплату державного мита (не пред’являється, якщо законодавством громадянин звільнений від збору).

Розмір і сплата державного мита

Згідно з Податковим кодексом розмір держмита при поданні заяви в суд визначається виходячи з ціни позову. Це означає, що чим вище вартість позову, тим більше будуть цифри у квитанції. Допускається включити в документ пункт з вимогою відшкодувати судові витрати. Якщо заява подається за обопільним бажанням обох сторін – оплата державного мита провадиться в однаковому розмірі. За умови, що ціна позову не перевищує 1 млн рублів, деякі категорії громадян можуть бути звільнені від сплати мита (наприклад, інваліди, пенсіонери).

Накладення арешту

Розлучення і поділ майна завжди пов’язані між собою, але не завжди у цей період сторони ведуть себе порядно по відношенню один до одного. Вони можуть вдатися до спроб не допустити включення певних речей в список подільною власності, наприклад, шляхом дарування або продажу за фіктивними договорами. Відповідно до законодавства існує можливість накласти арешт на загальну власність. До цього моменту подружжя не зобов’язані запитувати дозволу один у одного для відчуження яких-небудь предметів або речей (виняток становить нерухомість).

Порядок поділу спільного майна подружжя

Відповідно до Цивільного та Сімейного кодексу майно та грошові кошти, в тому числі у вигляді цінних паперів, що належать подружнім парам на праві спільної власності і підлягають поділу у рівних частках, якщо певні обставини не передбачають іншого підходу до розподілу власності між сторонами (шлюбний договір, добровільні домовленості та інше).

Збільшення частки

У певних випадках однієї із сторін шлюборозлучного процесу покладається велика частка спільно нажитого. Такими ситуаціями можуть виступати:

Наявність неповнолітніх дітей, які залишилися проживати з цим батьком, оскільки для їх виховання необхідні додаткові кошти і (або) певні речі, предмети, майно. Захворювання або перманентна непрацездатність, якщо їх виникнення пов’язане з виконанням певних обов’язків під час заміжжя. Наприклад, якщо член сім’ї змушений був багато працювати для отримання додаткових коштів на потреби сім’ї, що призвело до хвороби або фізичним обмеженням. Як результат – йому постійно необхідні фінанси для лікування. Виконання зобов’язань однією із сторін за спільними боргами. Наприклад, подружжя не змогли повернути взятий борг у приватної особи, внаслідок чого один з них у рахунок погашення заборгованості змушений був здійснити певні роботи на користь кредитора (ремонт квартири, пошиття одягу тощо).

Причини зменшення частки

Найчастіше суд може взяти до уваги певні обставини і призначити однієї із сторін меншу частку спільно нажитого:

небажання одним з подружжя працювати, що стало причиною недоотримання сім’єю фінансових доходів; антигромадську і безвідповідальна поведінка однієї із сторін шлюборозлучного процесу, що призвело до додаткових грошових витрат (наприклад, псування громадського майна, внаслідок чого довелося відшкодовувати збитки з сімейного бюджету); недбале ставлення до власності, що стало причиною зниження його вартості або призвело до повної або часткової загибелі.

Неподільне майно подружжя

Нерідко до складу спільно нажитого входять речі, які неможливо поділити в рівних частках між обома сторонами шлюборозлучного процесу, або чоловік або дружина претендують на певні об’єкти власності. Якщо компроміс не досягається, суд може самостійно визначити, кому дістанеться те чи інше спірне майно на підставі наведених фактів та доказів.

Наприклад, у власності сім’ї є автомобіль, який чоловік хоче залишити собі, оскільки він необхідний йому для виконання службових обов’язків, а дружина не має права управляти транспортним засобом (відсутня водійське посвідчення). З цієї причини з більшою часткою ймовірності суд залишити машину за чоловіком, але зобов’яже його виплатити половину вартості авто (сума визначається виходячи з відомостей, наданих незалежним оцінювачем).

Борги та кредити при розлученні

Після розлучення у колишньої сім’ї можуть залишатися непогашені кредити та інші заборгованості. У такому разі всі борги діляться між чоловіком і дружиною в рівних пропорціях. Так, наприклад, при наявності кредиту в банку розводяться можуть звернутися в офіс кредитного закладу із заявою про анулювання раніше діючого договору і підписання кожної із сторін нової угоди, де буде рівнозначно розподілений і обов’язки по його обслуговуванню.

Іпотечна квартира

Відповідно до сімейного законодавства не має значення, на кого з подружжя був оформлений житловий кредит – обидва вони несуть солідарну відповідальність перед банком, оскільки житло, придбане хоч і за кредитні гроші, стає спільною власністю, так як була куплена під час шлюбу. Для вирішення питання можна вдатися до наступних варіантів:

продати іпотечну квартиру (якщо така можливість передбачена), погасити банківський борг, а решту суму поділити порівну; хтось бере на себе витрати з погашення заборгованості та відповідальність за виконання кредитних зобов’язань, внаслідок чого нерухомість переходить у його власність (раніше сплачені внески по іпотеці в розмірі 50% потрібно буде повернути другій стороні); обов’язки по обслуговуванню боргу діляться порівну, після чого сторони починають нести індивідуальну відповідальність перед банком; дострокова виплата кредиту на квартиру, після чого нерухомість може бути поділена, продана і т. п.

Автомобіль

Транспортні засоби, як і інше, що було набуто під час шлюбу, підлягає поділу у рівних частках. Для цього замовляється оцінка незалежного експерта, який визначає ринкову ціну авто. Виходячи з цього, автомобіль дістається одній стороні, тоді як інша отримує компенсацію, рівну 50% від вартості транспортного засобу. Як варіант, дозволяється продати машину, після чого грошова сума ділиться між разводящимися навпіл.

Спільний бізнес

Якщо чоловік або дружина або обоє зареєстровані як індивідуального підприємця, придбана ними власність вважається спільною, тому теж ділиться в рівних частках між двома сторонами. Що стосується боргів підприємця, то тут суд виносить рішення, виходячи з причини їх виникнення, тому заборгованість може бути визнаної загальної або особистій.

Поділ майна при розлученні з дитиною

Коли після розлучення з одним із батьків залишається жити неповнолітня дитина або декілька дітей, розділ майна між подружжям відбувається не за правилом 50 на 50. При судовому розгляді державний орган діє в інтересах дитини (в тому числі майнових), тому з батьків, з ким залишаються діти, буде визначена більша частина власності (наприклад, кількість квадратних метрів у квартирі). Якщо між сторонами укладено шлюбний договір, то розділ майна після розлучення буде здійснено у відповідності зі змістом документа.

Відео

rss