Главная › Новости

Постанова апеляційного суду по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП

Опубликовано: 01.09.2018

Постанова апеляційного суду по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2009 року апеляційний суд Київської області

в складі головуючого судді Белан Н.О.,

роз¬глянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Дністровського районного суду Київської області від 12.05.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 29 жовтня 1979 року народження, який проживає в АДРЕС_1,

був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у виді позбавлення права керувати усіма видами транспортних засобів строком на два роки.

Як вбачається з оскарженої постанови, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 19.02.2009 року, приблизно о 1 годині 30 хвилин, на вул. АДРЕС_2, керував транспортним засобом «Мерседес» д/н НН 0000, у стані алкогольного сп’яніння, чим, на думку суду, порушив вимоги п.п.2.9 Правил дорожнього руху.

Далі, як зазначив суд першої інстанції, ОСОБА_1 від проходження медичного огляду відмовився.

ОСОБА_1 подав заяву про поновлення строку на оскарження постанови судді, в якій посилається на те, що не був належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, копію постанови не отримав, про наявність постанови йому стало відомо значно пізніше, в зв’язку з чим він був позбавлений можливості вчасно оскаржити постанову суду першої інстанції.

У зв’язку з цим ОСОБА_1 просить поновити йому строк на оскарження постанови суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що, розглянувши справу в його відсутності, суд грубо порушив його права, а призначене суддею адміністративне стягнення є надто суворим.

При призначенні адміністративного стягнення, на думку апелянта, судом не були враховані обставини, що пом’якшують його відповідальність, а саме те, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності. Окрім того, ОСОБА_1 зазначив, що суд не обґрунтував призначення йому найбільш суворого стягнення.

За таких підстав ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати.

Розглянувши заяву про поновлення строку, апеляційний суд вважає, що вона підлягає задоволенню за наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що справа була розглянута у відсутності ОСОБА_1 , а копія постанови, всупереч вимогам ст. 285 КУпАП, йому взагалі не надсилалась, в зв’язку з чим апеляційний суд вважає можливим поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови.

Вивчивши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова судді - зміні з наступних підстав.

Згідно вимогам ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення , справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Розгляд справи у відсутності цієї особи допустимий лише при наявності відомостей про повідомлення особи про час та місце розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд справи.

Посилання суду на ті обставини, що ОСОБА_1 був повідомлений про місце та час розгляду справи, не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки в них відсутні данні про таке повідомлення ОСОБА_1.

При таких обставинах твердження ОСОБА_1про неправомірний розгляд справи за його відсутності є обґрунтованим.

Що стосується фактичних обставин вчинення правопорушення, то слід зауважити, що з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 зробив в ньому власноручний запис про те, що він з протоколом ознайомлений і з його змістом згоден.

Також матеріали справи містять пояснення двох свідків, які були присутні при тому, як ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду (а.с.4,5).

Таким чином, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 в порушенні Правил дорожнього руху доведена, а висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП є обґрунтованим, і вимоги скарги щодо скасування постанови суду першої інстанції не можуть бути прийняті до уваги.

Що стосується доводів скарги стосовно невідповідності призначеного стягнення характеру вчинених правопорушень і особі ОСОБА_1, в цій частині апеляційний суд вважає скаргу обґрунтованою з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що, при призначенні адміністративного стягнення правопорушнику, суд першої інстанції не в повній мірі дотримувався вимог ст. ст. 33 – 35 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Крім того, у випадках, коли санкція закону, за яким особа визнається винною, передбачає різні види стягнень, суддя, при винесенні постанови, повинен мотивувати застосування того або іншого виду стягнення.

Посилання суду першої інстанції, при обранні виду стягнення, на врахування того, що умисні дії ОСОБА_1 були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки - автомобіля, не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки ці обставини складають об’єктивну частину правопорушення і не можуть враховуватись, як обтяжуючі обставини.

Твердження суду про врахування наміру ОСОБА_1 уникнути відповідальності, взагалі не ґрунтуються на матеріалах справи, а суд не зазначив з яких підстав він дійшов до такого висновку.

Між тим, як видно зі змісту мотивувальної частини постанови, суддя фактично не врахував обставини, що пом’якшують відповідальність ОСОБА_1, і не навів інших передбачених законом мотивів обрання йому стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, фактично визнав свою вину в порушенні правил дорожнього руху, а вчинене ним порушення не потягло за собою негативних наслідків.

З врахуванням вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про можливість зміни постанови та про обрання у відношенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови судді Дністровського районного суду Київської області від 12.05.2009 року.

Постанову судді Дністровського районного суду Київської області від 12.05.2009 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, в частині накладеного адміністративного стягнення, - змінити.

Піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу, в розмірі ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 2550 грн.

В решті зазначену постанову суду залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду Н.О. Белан

Київської області