Главная › Новости

Московський модерн » Реферати українською

Опубликовано: 22.10.2018

Наша прогулянка, присвячена архітектурі модерну, пройде за провулками міжОстоженкой іПречистенкой і від поГлазовскому,Пречистенскому іСтароконюшенному провулками, і дозволить побачити 14 будинків, у цьому, створених різними архітекторами, зокрема роботи видатних майстрів московського модерну ФедораШехтеля та ЛеваКекушева.

Останній класичний стиль в архітектурі - модерн, що виник кінці ХІХ століття, проіснував зовсім недовго: якихось 15-20 років. Бурхливий і прискорене розвиток історичних подій, війни" та революції, якими почалося нове століття, диктували кардинально нові підходи до архітектурі, здатні швидко покінчити з проблемою катастрофічний брак житла, і вже було до красот і знахідок, якими "грішив" модерн.

Спочатку нашій країні провідниками модерну були представники нової генерації російських промисловців і для підприємців, які навчалися закордоном й отримали на додаток до батьківським капіталам хороше європейська освіта.Доходние будинки і особняки на той час, якими забудовували столицю сини й онуки колишніх кріпаків, досі становлять значну частину архітектури історичного центру міста. Ні на Парижі, ні з Лондоні, ні з Відні межі XIX-ХХ століть був побудовано дуже багато, як у Москві. Набульварном кільці, варбатских ітверских провулках, кварталахКитай-города, і аристократичнихПоварской і Пречистенці, всюди можна зустріти будинку у стилі модерн, споруджені за стислі терміни його популярності. Багато знавці і тонкі цінителі мистецтва по початку скептично сприйняли новому стилю, вважаючи, що властиві йому прийоми призводять до надлишкового перенасиченому результату,свидетельствующему про поганому смак. Сьогодні в модерну величезну кількість шанувальників, ми пишаємося шедеврами, створеними архітекторомШехтелем, а столітній і більше вік навіть кращих зразків цього стилю вселяє принаймні повагу, при цьому сучасність надає значно більше очевидні приклади позбавленою смаку архітектури, зокрема і новітні стилізації під знову став популярним модерн.

Коли з метро "Парк культури" наОстоженку і рухаючись убік центру, звернемо у з боку провулок -Кропоткинский, колишній Штатний. Чомусь, коли повертали московським вулицями старі імена, цьому провулку, як і наступномуПомеранцеву (колишній Троїцький) залишили назви, виниклі вже після революції 1917 року.

Особняк вКропоткинском провулку, 13 (сьогодні це резиденція австралійського посла), на замовлення підприємцяДерожинского в 1901 році збудував Федір Осипович Шехтель, який на той час зробив собі ім'я, побудувавши чудовий готичний палац Морозова наСпиридоновке і особняк Рябушинського на Малої Нікітської - можливо, найвідоміший московський дім у стилі модерн. Перше, що вихоплює очей при поході до особняка А.І.Дерожинской (у ділових покупців, безліч тоді було винесено, від торби і від в'язниці не зарікаючись, оформляти власність на дружин чи інших близьких родичів) - чудова решітка огорожі, через яку відразу можна розпізнати роботуШехтеля, і оскільки малюнок впізнаваний, навпаки вона завжди неповторний, а, по якийсь невизначеної бездоганною красі почерку, властивого архітектору.Объемная композиція особняка по цілісності сприйняття кілька поступається особняку Рябушинського. Архітектура модерну застосовувався спосіб проектування приміщень зсередини назовні, оскільки декларувався принцип: головне - щоб у домі було зручно жити. Такий їхній підхід призводив би до незвичним на той час асиметричним композиціям, і архітекторам було важче дотриматися гармонію зовнішнього сприйняття будівлі. Внутрішня планування і інтер'єри особняка ставляться до числа видатних досягненьШехтеля. Мистецтво має давати людської душі й оку відпочинок від нудної та буденною життя, вважав архітектор, тому всяка частину будинку, все до останньої дрібниці має бути красиво, має втішити і створювати відчуття свята. На жаль, помилуватися цієї красою навряд чи вдасться, хоча 18 квітня і 18 травня у дні історичної спадщини міста деякі архітектурні пам'ятники, зокрема займані посольствами, бувають відкриті до відвідин.

НаступногоПомеранцевом провулку дві домівки у стилі модерн: особнякМединцева і прибутковий дімМелетиних. Обидва будинку - зразки пізнього модерну, перше побудовано у 1907, другий у 1911 року. Автор проекту особняка - архітекторФ.Ф.Воскресенский. Будинокдекорировано практично всі можливими засобами - ліпка, керамічні вставки, мозаїчні панно, пілястри,сандрики, металеві огорожі даху, аттик з гербом тощо., словом, дуже багато декору, але це безліч, хоч як дивно, не напружує і будівництві до обличчя. Після революції з урахуванням багату колекцію колишнього власника тут було відкрито "IV Пролетарський музей", проіснував він, щоправда, недовго, в голодні 20-ті його закрили. Пізніше, до переїзду наЯкиманку в особнякИгумнова, тут розміщувалося французьке посольство, тепер - посольство Гвінеї.

Фасад дохідного вдомаМелетиних сьогодні, на жаль, виглядає не дуже добре, а колись брав участь у міському конкурсі краси. Автори проекту - архітектор В.Є.Дубовской іхудожник-керамистП.К.Ваулин. Економічний підйом у Росії перед першої світової війною призвів до появи досить великої числа людей з так званого середнього класу, хотіли жити у гідних упорядкованих будинках, але коштів у власний особняк в них вистачало. Такий соціальне замовлення і призвела до появи добротних дохідних будинків, чимало з яких за якістю архітектури не поступалися приватним особняків, лише розміром були більше та зростання вище (з погляду сучасників "потвори, - важкі, о шостій поверхів"). На фасадах почали з'являтися еркери, що додати світла приміщення, ще, вони зорово поділяли поверхню фасаду, скрадаючи протяжність вдома. У дохідних будинках, на відміну особняків, рідко робили вікна складної криволінійної форми, але розміри, пропорції вікон та види засклення також різноманітні. Усі архітектурні елементи йдуть на надання індивідуальності образу будинку, приділяють значну увагу оформленню балконів, їх решіток і консолей. Покрівельні карнизи часто робили вигнутими ( такі плавні, схожі на поля капелюхи, вигини притаманні багатьох дохідних будинків, побудованих ЛьвомКекушевим). Стіни багатьох будинків декоровані мозаїчними імайоликовими вставками, іноді лежить на поверхні стін виписані цілі панно, саме величезне їх - знаменита "Принцеса Мрія" Врубеля на стініМетрополя. Ще один прикмета стилю -маскарони, переважно у вигляді жінок чи голів тварин. Фасад вдомаМелетиних прикрашають скульптурні рельєфи, схожі на ритуальні маски ацтеків чи майя.

Далі дійдемо поОстоженке доМансуровского провулка, де під номером 4 слід дуже цікава на будівництво - прибутковий дімЛоськова. Побудував його архітекторА.У.Зеленко, про яку ми вже у зв'язку з дитячий садок вВадковском провулку. Замовником будівлі був розбагатілий селянина (!)Лоськов, який мав цьому місці дерев'яний будинок, в якому певний час знімав квартиру Ленін. Стилістика архітектуриЗеленко класифікується критиками, як "північний модерн", близька до експресіонізму. Ця гілка модерну, дуже вплинула особу Петербурга початку ХХ століття, зовсім не виявлена у Москві, що дає спорудамЗеленко, особливої цінності. БудинокЛоськова більше на особняк, ніж житло, призначене для здачі квартир наймачам. Будинок неодноразово перебудовувалося втратила багато деталей свого оздоблення. Нині, як неважкодогататься, посольство. Сирії.

>Одноетажное будова вМансуровском, 9, заперечує звання прототипу булгаковського будинки з підвалом, у якому жив Майстер. Хто має заперечує? Наприклад, біля будинку 14 вСтароконюшенном. Ми будемо у тому провулку наприкінці екскурсії, тож решту можна буде порівняти, що з будинків з погляду більше підходить під опис Булгакова. Вийдемо тепер знову наПречистенку до будинку 28 - це прибутковий дім Ісакова, побудований ЛьвомКекушевим - один із найбільш відомих робіт архітектора. Великий, впадає оформлений будинок домінує у цієї маленької частини вулиці. Після останнього ремонту оштукатурені поверхні стін придбали жовту забарвлення неприємного недоладного відтінку, що дає розкоші фасаду елементлубочности. На покрівлі помешкання у центрі була скульптура, яка збереглася.Фирменногокекушевского лева (у цьому чи іншій формі зображення цієї тварини завжди були у творах архітектора, служачи своєрідною авторської підписом) теж знайти вдалося, можливо, вона є де-небудь усередині приміщення.

Навпроти цієї будівлі Ісакова з другого бокуПречистенки палац з багатою історією, побудований при Катерині II. Останнім дореволюційним його власником був Іван Морозов, котрійКекушев переробляв інтер'єри палацу. Залидома-дворца було заповнено картинами, зібраної Морозовим першокласної колекції росіян і французьких живописців. Після революції до 1940 року тут відбулася був музей західного мистецтва, потім колекцію розділили, частина пішла вВолхонку, частину - у Ермітаж, а будинок передали Академії мистецтв СРСР. СьогодніПречистенку, 19-21 займає чи Академія мистецтв Росії, чи галерея мистецтв Зураба Церетелі, точно сказати не беруся, хоча, можливо, то це вже те й теж.

Пройдемо по Пречистенці трохи далі і зСеченовскому чи зБариковскому провулку знову звернемо наОстоженку, де поруч стоять одразу трьох будинку у стилі модерн. Одне з них, щоправда, не побачимо - прибутковий дімКекушевой наОстоженкке, 19. Будинокзанавешен зеленої сіткою, під якої, зазвичай, приховують від очей чорні справи реконструкції. У переведенні на сучасний російську це слово означає знос і будівництво наново. Тож коли сітку знімуть, знайдемо ми, швидше за все, "новоділ" і поминай, як звали.Доходний будинокКекушев побудував поруч із власним окремо, і він становив з нею єдиний ансамбль.

>Остоженка, 21 - особнякКекушевой. Будинок схоже маленький замок, оформлений з явними прикметами стилю модерн.Кекушева вважали самим прозахідним із сучасних йому московських архітекторів, та у цій роботі можна знайти схожість із творами майстрів австрійського модерну (сецесіону). Скульптура лева красувалася на усіченому фронтоні фасаду, що виходить наПречистенку. Начетной боці,Остоженка, 20 - прибутковий дімБройдо, архітектор Н.І.Жерихов. Будинок за периметром лише на рівні третього поверху оперізує дуже гарне фриз з ліпними зображеннями антилоп.

Далі повернемо наліво вЛопухинский провулок, перетнемоПречистенку і звернемо в Пречистенський провулок. До речі, якщо хто знає, давним-давноПречистенки був, а була, навпаки,Чертольская, поки побожному царю до Олексія Михайловича не набридло їздити у поклоніння в Новодівичий монастир вулицею з такою не богоугодним назвою. У Пречистенському провулку стоять дві домівки, побудовані архітектором В.Ф.Валькотом, який, поруч ізКекушевим, є автором проекту готелю "Метрополь".

ОсобнякЯкунчиковой (Пречистенський, 10) як і особнякГутхейль (Пречистенський, 8) будувалися на замовлення МосковськогоТоргово-строительного нашого суспільства та призначалися для продажу. Пізніше при цьому ж замовника на сусідній ділянці (Пречистенський провулок, 6) побудували іще одна особняк у проекті архітектораН.Г. Лазарєва - чудовий зразок неокласицизму. З цією окремо пов'язані дві події світового масштабу. 1939-го року тут зупинявся

Ріббентроп, горезвісний пакт і протокол розділу Східної Європи, кажуть, було підписано саме тут. На 1944 року за схожим питанням прилітав Черчілль, що теж зупинявся у тому особняку й тут велися переговори щодо долі Польщі.

Хоча заздалегідь смаки майбутніх власників особняків в Пречистенському провулку були відомі, програма передбачала будівництво "під ключ" з повним внутрішнім оздоблюванням. Образ кожної хати стилістично вирішене геть по-різному, аби в покупця був вибір, і аби підкреслити індивідуальність цього вибору. Архітектурні форми особнякаЯкунчиковой нагадують образи англійського модерну, водночас в декорі присутні елементи, характерні для бельгійською та французької школи. Чудова облицювальна плитка - вироби художніх майстерень підмосковного Абрамцево. Жіночі скульптурні голівки на традиції огорожі було відновлено при недавньої реконструкції будинку, де нині розміщено посольство Заїру.

Сусідній особняк, належавнотоиздателюГутхейлю, на відміну більшості будівель модерну, маєсимметричную об'ємну композицію. У зовнішньому оформленні використані декоративні мотиви рококо (ліпні панно з жіночими масками і фігурками путті, скляний звислий козирок над входом), інтер'єри вирішено у більш суворому класичному стилі.Кованая огорожа з хвилеподібними завитками, створенаВалькотом, не збереглося, нова, поставлена його, не вирізняється особливою оригінальністю. Особняк займає посольство Королівства Марокко и, судя по зовнішньому стану будинку, теж не надто витрачається з його схоронність. Негри Заїру, наприклад, ввірений їм особняк краще містять.

Далі пройдемо мимохідь через ВеликийВласьевский, ВеликийМогильцевский, Плотников провулки і звернемо вГлазовский. Цікаво, що довести своє назваМогильцевский провулок одержав у 20-ті роки під час радянських перейменувань наказним порядком, тоді як таке природно (може бути природніше смерті) і геть по-московськи. Раніше провулок був Успенським по церкви Успіння Божої Матері (будинок збереглося, але церква нині різноманітні діюча) коли він було невеличке цвинтарі, тому й придумані ">могильци". УПлотниковом провулку зверніть увагу до будинок 4, прикрашенийгорельефним фризом з зображеннямиобнимающихся іцелующихся класиків літератури: Пушкін цілує Толстого, Гоголь уткнулося носом в ринву, а ззаду йому дихає в потилицю, судячи з хітону, хтось із античних. Прикро, хто автор цієї велелюбній художності, і яких любові йдеться, та й, взагалі, про що йтиметься, але смішно, не так смішно?

Особняк Ліста (>Глазовский, 8) побудований у 1899 року (це на будівництво у Москві стилі модерн)Кекушевим собі, але вже 1900 року архітектор його продав фабриканту ОттоЛисту. Не скутий нічиєї сторонньої волею,Кекушев зміг у цієї роботи своїх прагнень, своє бачення нового архітектурного стилю, і ця будівництво на що свідчить виявилася до нього програмної, винайдені тут прийоми застосовувалися їм у згодом за іншими спорудах. Винятком є мозаїчне панно над вхідними дверима - такий елемент не є у інших працяхКекушева. Автором панно, швидше за все, є архітектор ВільямВалькот (на панно збереглася монограма ">WW" - то він зазвичай підписував свої графічні роботи). Будинок загалом гарно зберігся, але замість красивою ажурної грати на в'їзді глухі стулки в'їзних воріт, зношені якимось сокирних справ майстром, і до нихприкособочен бляшанийзабор-времянка.Размещается в особняку (ви здивуєтеся) представництво не іноземного (по крайнього заходу, поки) уряду Калузької області.

На розі ще одне помітна на будівництво, створення архітектора С.Д. Кучинського (Грошовий, 16/4) Володіння товариства мануфактури. Виділяється особняк, передусім, колірною оформленням - він облицьованийдвуцветной глазурованою плиткоюярко-бирюзового і бежевого відтінків - івенчающим кутовий обсяг склепінням формі перевернутої чаші. Перед основний